###Манчестер Юнайтед - Шахтар 1:0. Тактичний аналіз матчу ###

Формації команд

«Манчестер» ще до гри з «Шахтарем» забронював собі місце в 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів, але поступатись в третє поспіль на власному стадіоні Девід Мойєс явно не мав бажання, тому зміни в стартовому складі хоча й були, але не суттєві, хіба що появу на лівому фланзі захисту Александра Бюттнера можна віднести до несподіванок. По деяким позиціям можна вести суперечки стосовно того, наскільки той же Рафаель чи Гіггз є основними виконавцями на даний момент, але й віднести їх до резервістів також не можна.

В воротах розташувався Девід Де Хеа, в центрі захисту пара Ріо Фердінанд і Джонні Еванс, зліва вже згаданий – Бюттнер, на протилежному фланзі – Рафаель. В опорній зоні – Філ Джонс, що працював від штрафної до штрафної, і Раян Гіггз трішки вище над ним, при розвитку позиційних атак. На флангах два інвертованих вінгера – Аднан Янузай і Ешлі Янг, на вістрі нападу – Вейн Руні і під ним в якості десятого номера Сіндзі Кагава.

Мірча Луческу зобов'язаний був ризикувати, адже для виходу в наступну стадію змагань «Шахтарю» необхідна була перемога, в такому випадку результат матчу в Сан Себастьяні для «Гірників» не мав жодного значення. Місце в воротах зайняв Андрій П'ятов, в центрі захисту звична пара – Олександр Кучер і Ярослав Ракицький, справа – Даріо Срна, зліва – В'ячеслав Шевчук. В опорній зоні – Тарас Степаненко з Фредом, бразилець, як і в попередньому матчі, працював правіше і вище по полю, а у випадку підключень Срни в атаку страхував його зону дій. Правий вінгер – Дуглас Коста, зліва цього разу наставник довірив місце на полі Тайсону замість Бернарда. Це означало, що більш активно по флангу має працювати лівий захисник Шевчук, а Тайсон повинен забезпечити кількісну перевагу в центрі поля, зміщуючись в цю зону. На вістрі грав Адріано і під ним Алекс Тейшейра.

Перевага в швидкості в останній третині поля, як запорука переваги «Шахтаря» до перерви

З появою Тайсона Мірча Луческу намагався вирішити одразу два питання - це кількісне збільшення гравців в центрі поля, куди вів зміщення бразилець, і перевага в швидкості та можливість розвивати атаки з глибини завдяки Тайсону. Зі стартових хвилин «Шахтар» запропонував максимально високий темп гри, що здатні давати на сьогоднішній день підопічні Луческу. При цьому вони відразу при втратах м'яча застосовували високий пресинг, щоправда цього вечора він працював не достатньо добре, тому господарям поля в основному вдавалось з-під нього виходити, але і в тих моментах завдяки індивідуальному тиску від Тайсона, Кости чи Тейшейри на центральних захисників «Шахтарю» вдавалось перехоплювати м'яч на половині поля суперників.

Значна перевага, як в командній, так і в індивідуальній швидкості в останній третині поля дозволяла створювати постійний тиск на захист суперника, що призводило до небезпечних ситуацій біля воріт Де Хеа. Але з іншої сторони темп. запропонований донеччанами. виявив і іншу сторону індивідуальної майстерності «Гірників». Не маючи можливості проводити матчі з такими суперниками постійно, неможливо призвичаїтись до гри в такому ритмі, тому в вирішальних епізодах підопічним Мірчі Луческу не вистачало часу на прийняття рішень, що зумовлювало брак в останній фазі атаки.

Порівняльні характеристики Аднана Янузая з Дугласом Костою

Вище приведено порівняльні характеристики Дугласа Кости з Аднаном Янузаєм, з яких видно, що до перерви завдяки вищій швидкості Дуглас чотири рази виходив на позиції для завдання удару, але працював зі значно більшим браком, аніж після перерви, коли темп матчу знизився. Натомість Янузай продовжив працювати з тією ж ефективністю, що і в першому таймі.

Відразу з поновленням гри стало зрозуміло, що провести ще один тайм в такому ж темпі підопічним Луческу буде не під силу. Натомість «Манчестер» продовжив діяти так само, як до перерви. В донеччан же з наростанням втоми збільшилась і кількість браку, що в кінцевому результаті призвело до забитого голу. Ще до цього наставники провели заміни: замість Тайсона на полі з'явився Бернард. Якщо до перерви Тайсон виступав таким собі перемикачем, завдяки якому розганялись атаки «Гірників», то в другому таймі зі зниженням загально командної швидкості цього вже було не достатньо. Бернард вийшов не тільки на місце Тайсона, але й з такими ж завданнями - зміщуватись в середину і звідти спробувати розганяти атаки. Девід Мойєс відповів замінами Гіггза на Клеверлі, що просто освіжило гру, і Ешлі Янга на Ван Персі, що потягнуло за собою переведення Сіндзі Кагави на лівий край нападу «Манчестера», а Ван Персі розташувався на вістрі, змінюючись місцями в Вейном Руні.

Поява нових гравців позитивно вплинула лише на дії «Манчестера», який отримав ще більшу перевагу в свіжості і фізичній складовій гри, натомість до Бернарда м'яч діставався лічені рази. В підсумку закономірна перемога господарів поля, які виявились командо більш підготовленою до таким матчів.

Порівняльні характеристики Філа Джонса з Тарасом Степаненком

Вище приведені порівняльні характеристики Філа Джонса з Тарасом Степаненком, з яких видно з чого складалась перевага «Манчестера» в центрі поля. Виконуючи функції опорних півзахисників, Джонс значно краще працював у відборі, краще розташовувався по полю, підбираючи вільні м'ячі, більше виграв верхових єдиноборств, але й в атаку Джонс працював теж ефективніше.

Статистика

Підсумки

Загалом, перший тайм гри в Манчестері можна порівняти з матчем «Шахтаря» проти «Чорноморця». В Одесі господарі поля, володіючи перевагою з 20 хвилини по 65, не змогли реалізувати її в забиті м'ячі через нижчу індивідуальну майстерність, натомість «Шахтар» працюючи в цьому темпі почував себе комфортно, десь контролюючи гру, а згодом, коли «Моряки» підсіли фізично, легко довів матч до перемоги. Цього разу в такій ситуації був «Манчестер», який витерпів стартовий тиск від «Гірників», які в свою чергу не змогли реалізувати свою перевагу в голи, якраз через брак індивідуальної майстерності, викликаною обмеженістю в часі на прийняття рішень. А після перерви «Шахтарю», який не зміг витримати запропонованого ним же темпу, не було що протиставити «Манчестеру». Вочевидь, цей матч дав зрозуміти Луческу і не тільки, що на даний момент «Гірники» не готові протистояти на рівних кращим командам Європи, навіть таким, що наразі перебувають далеко не в оптимальному стані. І виліт чи вихід в Лігу Європи не має засмучувати прихильників «Шахтаря». Навпаки, в цьому турнірі «Гірники» отримають можливість рости, змагаючись з командами, які приблизно знаходяться на одному рівні з ними.